Предыдущая страница реферата | 1  2  3  4  5  6 | Следующая страница реферата

Вільний характер громадянина України виражається, по-друге, в тому, що
Конституція (ст.25 ч.1) і закон

(ст.20 ч.1) закріплюють право громадянина України змінювати громадянство. Ніхто не може бути позбавлений цього права. Притаманний громадянству стійкий характер зв'язків особи і держави не означає насильницького та вимушеного утримання людини в громадянстві.
Це б зачіпляло його свободу.

4.Конституція України (ст.25) закріплює, що громадяни України не можуть бути позбавленні свого громадянства.

Позбавлення - це розторгнення громадянських зв'зків по ініціативі держави, в одностороньому порядку, яке не передбачає в якості умови погодження громадян.

5.Українське законодавство виходить з принципу збереження громадянства
України особам, які проживають за межами України (за ст.7 Закону України "Про громадянство
України"). Такого роду норма випливає із природніх прав людей вибирати місце проживання, вільно виїзджати за межі України і без перешкод повертатися.

6.Громадянство України базується на відмові автоматичноі його відмови при укладанні або розірванні шлюбу громадянином України з особою, яка перебуває в інозенмому громадянстві, а також при зміні громадянства одним із подружжя (за ст. 6 Закону України "Про громадянство України"). Цей принцип відображає сутність громадянства як індивідуального, персонального зв'язку особи з державою, недопустимість автоматичного припинення громадянства без волевиявлення особи і дотримання встановленого порядку. Крім того, подібна норма виходить із визнання шлюбу рівноправним союзом, не допускаючи безумовного слідування жінки (чоловіка) громадянству чоловіка (жінки).

7.Принцип захисту та заступництво громадян України, які перебувають за кордоном закріплений в

Конституції України (ст.25) і в Законі про громадянство (ст. 8). В
Законі закріплено, що державні органи

України, дипломатичні представництва та консульські установи України зобов'язані вживати заходів щодо забезпечення громадянам України можливості користуватися в повному обсязі правами, які встановлені законодавством держави перебування. Конституція України також встановлює, що громадянин України не може бути висланий за межі України або виданий іншій державі (ст. 9 Закону про громадянство).

8.Закон України про громадянство ввів такий інститут як заслужене громадянство (ст.17 Закону України

"Про громадянство України"). Заслужене громадянство може бути надано особі, яка не являється громадянином України, але має визначні заслуги перед Українською державою. Заслужене громадянство надоється Президентом України.

Неспівпадання принципів набуття і припинення громадянства в різних країнах породжує такий стан, як біпартизм або особа залишається взагалі без громадянства. Правове положення осіб без громадянства в багатьох випадках збігається з правовим положенням іноземних громадян. Але є і певні межі в їх правовому статусі, так як для особи без громадянства немає необхідності розглядати своє відношення до іншої держави. Особами без громадянства являються ті, які не можуть довести свою приналежність до громадянства будь-якоі держави.

Наприклад, згідно австрійського закону, дитина старше 6 місяців, яка була знайдена на територіі Австріі, буде вважатися особою без громадянства. Особою без громадянства може бути і особа, яка по своїй волі припинила своє громадянство.

Біпартизм (подвійне громадянство) - одночасне перебування особи в громадянстві двох або більше держав. Це практика, до якої більшість держав відносяться негативно. Але не дивлячись на це, в країнах "третього світу" біпартизм - явище досить поширене, що пов'язане з широкою міграцією населення, а також з росходженням законодавств різних держав у питаннях про порядок набуття і втрати громадянства.

Наприклад, дитина, яка народилася на мексиканській ториторіі від батьків-австрійців, буде мексиканським громадянином за Конституцією Мексики і австрійським громадянином за австрійським законом. Подвійне громадянство в деяких випадках створює для осіб з подвійним громадянством певні складненнями, якщо кожна із держав вимагає від нього виконання громадянських обов'язків. Держави негативно відносяться до такого стану і укладають договори про запобігання випадків подвійного громадянства, зобов'язуючи при цьому осіб, які мають громадянство обох країн договору, вибирати одне громадянство і тим самим припинити інше громадянство. У всякому випадку, держава не визнає за своїми громадянами ніяких прав, які випливають із ннаявності у нього іншого громадянства. Більше того, такі громадяни піддаються іноді певним обмеженням в правах. Наприклад, згідно абз.3 ст.16 Конституціі Румуніі "публічні функціі і високі посади можуть займатися лише особами, які мають лише румунське громадянство і місце проживання в країні".

Найбільш поширеним і демократичним засобом усунення випадків подвійного громадянства, яке створює юридичну невизначенність і яка порушує тим самим оптимальний режим правового регулювання статусу індивіда внутрішньодержавним правом являється оптація, яка означає вибір громадянства особи, що має більш, аніж одне громадянство.

Втрата громадянства, тобто втрата правового зв'язку особи з даною державою, можлива за слідуючими підставами: внаслідок виходу з громадянства за волевиявленням особи
(експобріація), вимушене позбавлення громадянства особи державою, яке було набуте за народженням
(денаціоналізація), або вимушене позбавлення громадянства натуралізованих осіб (денатуралізація). Громадянство може бути також припинене на основі міжнародного договору або ж за інших підстав, передбачених відповідним законом.

Громадянство України може бути припинене за різщними підставами.
Головними є: вихід з громадянства, відміна рішення при прийняття до громадянства, вибір громадянства
(оптація).

Вихід з громадянства України - головна підстава припинення громадянства. Закон передбачає дві форми виходу з громадянства України : за клопотанням громадянина України і в порядку регістраціі. В першому випадку рішення про вихід з громадянства приймається Президентом
України, а в другому - припинення громадянстварегіструється відповідними органами внутрішніх справ.

В такому спрощеному порядку заявити про намір вийти з громадянства
України може особа, у якої хоча б один з батьків, чоловік чи дитина мають інше громадянство, або якщо особа виїхала на постійне місце проживання в іншу державу у встановленому законом порядку і немає ніяких перешкод, передбачених законом.

Основою для відклонення клопотання являється наявність у громадянина
України невиконаних обов'зків перед державою або майнові зобов'язання перед фізичними чи юридичними особами
(ст.20 Закону України "Про громадянство України"). Вихід з громадянства також не допускається, якщо особу, яка порушила клопотання про вихід, притягнуто до кримінальної відповідальності як обвинуваченого або щодо неї є вирок суду, який набрав законої сили і підлягає виконанню (ст.20 Закону України "Про громадянство України").

Основою припинення громадянства України є також відміна рішення про прийняття до громадянства України

(ст.21 Закону України "Про громадянство України"). Підставою для цього являється набуття громадянства

України внаслідок подання завідомо неправдивих відомостей або фальшивих документів.

Позбавлення громадянства носить персональний характер і є санкцією держави по відношенню до особи, яка допустила протиправну поведінку. Але така міра застосовується лише до натуралізованих громадян, і лише порівняно невеликого терміну після натуралізації. Так згідно Основного
Закону ФРН абз.1 ст.16 "німеціке громадянство не може бути відібраним. Втрата громадянства може наступити лише на основі закону, а проти волі особи - лише у тому випадку, якщо воно тим самим не стає особою без громадянства". В абз.2 ст.2

Рекомендуем скачать другие рефераты по теме: реферат горы, реферат машины.





Предыдущая страница реферата | 1  2  3  4  5  6 | Следующая страница реферата