Экономико–статистический анализ развития малых предприятий Днепропетровской области
| Категория реферата: Рефераты по эргономике
| Теги реферата: дипломная работа, бесплатные дипломные работы скачать
| Добавил(а) на сайт: Владлена.
Предыдущая страница реферата | 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 | Следующая страница реферата
Розрахункове значення t-критерію:
(2.13)
де cjj – діагональний елемент j-ї
строки (стовпця) матриці 
,
- стандартна
помилка оцінки j-го параметра моделі.
Якщо t ³ tтаб, нульова гіпотеза відхиляється і відповідний коефіцієнт регресії є достовірним.
Довірчі межі ефекту впливу коефіцієнтів визначаються за правилами вибіркового методу:
, (2.14)
де 
- значення двостороннього 
- критерію;
- стандартна похибка коефіцієнта регресії;
- оцінка залишкової дисперсії;
- діагональний елемент оберненої матриці С.
[7, с. 94 - 98]
Часто, особливо при прогнозуванні із застосуванням макроекономічних факторів, виникає проблема, пов’язана із впливом одного з факторів на інший. Це явище називають мультиколінеарністю. Говорячи про мультиколінеарність, мають на увазі те, що негативний для моделі зв’язок присутній саме лише між пояснюючими факторами.
Фактори мають описувати якнайбільшу частину варіації пояснювальної змінної (тобто зміну її поведінки), і при цьому „пояснення” кожного окремого фактору не мають перетинатися.
По-перше, для аналізу потрібно знати чистий вплив на досліджувану змінну окремого фактора. Коли фактори паралельно оказують вплив один на одного, це може призвести до того, що кінцева мета аналізу – дослідження причин змін пояснювальної змінної та їх кількісний аналіз - так і не буде здійснена через неможливість розділити вплив окремих змінних.
По-друге, не має сенсу вводити в модель два і більше фактори, які, по суті пояснюють одну і ту ж частину варіації - нічого нового для аналізу така множина факторів у порівнянні з поясненням одного з них не скаже. До того ж, введення фактично нічого не пояснюючої змінної в модель негативно вплине на кількість ступенів свободи при визначенні значущості результатів.
Проблема, яку зустрічають дослідники, звичайно полягає не в питанні виявлення присутності мультиколінеарності, а в тому, що пояснюючі змінні значно, але не абсолютно, корелюють. У цьому випадку типово присутні такі симптоми:
малі зміни в даних спричиняють значні коливання у параметрах;
коефіцієнти можуть мати дуже високі стандартні помилки і низькі рівні значущості;
коефіцієнти можуть мати „невірні” знаки при пояснюючих змінних або неприйнятні їх величини.
Найважливіші наслідки мультиколінеарності:
падає точність оцінювання параметрів економетричної моделі;
оцінки деяких параметрів моделі можуть бути незначущими через наявність мультиколінеарності пояснювальних змінних;
оцінки параметрів моделі стають дуже чутливими до особливостей сукупності спостережень, насамперед до її розмірів. Збільшення сукупності спостережень іноді може призвести до істотних змін в оцінках параметрів.
Основні ознаки мультиколінеарності:
Наявність парних коефіцієнтів кореляції між пояснювальними змінними, які наближаються до одиниці і наближено дорівнюють множинному коефіцієнту кореляції.
Значення детермінанту кореляційної матриці |г| наближається до нуля.
Наявність малих значень оцінок
параметрів моделі при високому рівні коефіцієнта детермінації
і 
-критеріїв, які істотно відрізняються від нуля.
Наявність частинних коефіцієнтів детермінації між пояснювальними змінними, які наближаються до одиниці.
Істотна зміна оцінок параметрів моделі при додатковому введенні до останньої пояснювальної змінної, а також незначне підвищення (або зниження) коефіцієнтів кореляції чи детермінації.
Досліджують мультиколінеарність з допомогою алгоритму Фаррара—Глобера. Цей алгоритм використовує три види статистичних критеріїв, за якими перевіряється наявність мультиколінеарності на різних рівнях На кожному з цих рівнів використовуються різні статистичні критерії.
1). Визначення наявності
мультиколінеарності в усьому масиві пояснюючих змінних за допомогою критерію 
:
(2.15)
де 
– кількість
пояснюючих змінних моделі;
det(r) – детермінант матриці r.
Якщо 
, в масиві
пояснюючих змінних присутня мультиколінеарність
2). Визначення
мультиколінеарності між окремою незалежною змінною Xj та масивом інших
незалежних змінних за допомогою визначення -критерію
(2.16)
де сjj – діагональні елементи
матриці С, що є зворотною до кореляційної матриці масиву пояснюючих змінних (С
= 
).
Розрахункове значення критерію
порівнюється з критичним значенням. Якщо воно перевищуватиме останнє 
, між змінною
Xj та масивом інших незалежних змінних є мультиколінеарність.
3). Перевірка наявності мультиколінеарності між парою пояснюючих змінних за допомогою перевірки значущості частинних коефіцієнтів кореляції між ними.
(2.17)
де 
- частинний коефіцієнт кореляції між змінними
Хk і Xj.
На базі виконаних розрахунків з рівнем значущості a робиться обґрунтований висновок про наявність (відсутність) мультиколінеарності між пояснюючими змінними моделі.
Особливістю регресійного аналізу динамічних рядів є оцінка автокореляції залишкових величин. Якщо автокореляція істотна, значить включені у модель фактори не повністю розшифровують механізм формування процесу, модель визнається неадекватною.
Перевірку істотності
автокореляції можна здійснити на основі циклічного коефіцієнта першого порядку 
та критерію Дарбіна – Ватсона, характеристика
якого 
функціонально зв’язана з .
(2.18)
За відсутності автокореляції між
суміжними членами ряду значення становить приблизно 2, при високій додатній
автокореляції наближається до 0, при високій від’ємній
автокореляції - до 4.
Визначаються критичні значення
показника: нижня 
і верхня 
, на основі
яких приймається або відхиляється гіпотеза про відсутність автокореляції: 
: =0.
При перевірці гіпотези можливі три висновки:
> -
автокореляція відсутня;
< - гіпотеза про відсутність автокореляції
відхиляється;
≤ ≤ - висновок залишається невизначеним. [7, с.
128]
3 АНАЛІЗ РОЗВИТКУ МАЛИХ ПІДПРИЄМСТВ ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
3.1 Визначення факторів впливу на кількість малих підприємств та обґрунтування їх вибору
Пояснююча змінна в регресійній моделі – кількість малих підприємств Дніпропетровської області. Дані взяті в одиницях виміру – одиниці, тому що кількість малих підприємств Дніпропетровської області відносно розвинутих країн дуже мала і «вартість» кожного підприємства та його значення для економіки вище, ніж в інших країнах. Будемо припускати, що сукупність малих підприємств, однорідна.
Джерело даних кількості малих підприємств – статистичний збірник «Малі підприємства Дніпропетровської області у 2005 році» та «Статистичний щорічник України за 2000 рік». Дані кількості малих підприємств у Дніпропетровській області наявні за 11 періодів. Тривалість одного періоду – один рік.
Проведемо добір пояснюючих змінних для кількості малих підприємств. У своїй роботі Вавріщук В. говорить, що фактори впливу на кількість малих підприємств поділяють на фактори попиту та пропозиції щодо них. [37, с.15]
Два головних фактори попиту – глобалізація (через створення нових «глобальних» бажань та потреб людства стимулює появу нових підприємств, а саме малих через їх здатність швидко пристосовуватись до потреб ринку) та економічний розвиток (фактор виявляє вплив неоднозначно: з одного боку розвинута економіка передбачає наявність великих прибутків у населення, що не стимулює його активність в русі створення підприємств, з іншого – збільшення прибутку спонукає збільшення потреб та споживання, іншими словами, збільшується попит; це додатний вплив).
Фактори пропозиції характеризують населення з різних боків. До них відносяться: щільність населення (у містах, де щільність населення більша, ніж у
районах, одне підприємство має можливість «охопити» більшу кількість людей), його структура за статтю (наприклад, в США власниками новостворених малих підприємств у 90-ті роки були переважно жінки), рівень освіти (проявляється неоднозначно в різних країнах; у Швеції виявлено прямопропорційний вплив цього фактору але у країнах – членах Організації економічної кооперації та розвитку з вищим рівнем освіти населення спостерігається менша частка самозайнятих), безробіття та диференціація в доходах (мається на увазі різниця у заробітних платах між найманими працівниками та прибутками самозайнятих).
Через невеликий обсяг нашої вибірки (11 років) кількість факторів, які можна включати в модель, обмежена. Єріна А. рекомендує обирати кількість пояснюючих змінних у розрахунку 8:1. [7, с. 101] Тобто для восьми періодів можна підібрати лише один фактор. Ми у свої дослідженнях будемо підбирати не більше трьох факторів.
Згідно з поняттям розглянутих факторів попиту та пропозиції для нашої моделі підібрано один фактор попиту (темпи зростання ВВП) та три фактори пропозиції (рівень зареєстрованого безробіття, доходи населення та різниця в доходах).
Проаналізуємо наступні фактори впливу на кількість малих підприємств Дніпропетровської області:
Темпи зростання ВВП України до попереднього року у порівняних цінах, %;
Доходи населення Дніпропетровської області, млн. грн.;
Рівень зареєстрованого безробіття населення Дніпропетровської області (на кінець року), %;
Різниця між заробітною платою на малих підприємствах та середньою заробітною платою працівників у Дніпропетровській області, грн.
Перший з них – темп зростання ВВП України до попереднього року у порівняних цінах (%) характеризує загальний розвиток підприємницького середовища в країні. Звичайно, ВВП враховує продукцію та послуги, надані великими й середніми підприємствами, окрім малих. Але малі підприємства групуються навколо великих та забезпечують їх безперебійну працю. Отже великий вклад великих та середніх підприємств у ВВП України опосередковано характеризує діяльність малих підприємств.
Ще однією причиною обрання показника темпу зростання ВВП України до попереднього року у порівняних цінах було уникнення у цьому разі похибки моделі. Ці дані можуть бути зіставленими у динаміці. Вони вже скориговані на рівень інфляції та є офіційними даними НБУ. [17] Навпаки, валова додана вартість у Дніпропетровській області у фактичних цінах не може бути прямо включена в модель. Приховані в даних припущення на інфляцію дадуть похибку при побудові регресії.
Зі включенням темпу зростання ВВП України у модель очікується отримати підтвердження його прямо пропорційного впливу на кількість малих підприємств.
Другий фактор – доходи населення Дніпропетровської області, млн. грн. – має двоякий вплив на кількість малих підприємств. З одного боку, зі збільшенням доходу людина втрачає необхідність у пошуках роботи чи виявлення власної ініціативи в напрямі само зайнятості, тобто у створенні власного підприємства. З іншого, наявність зростаючого доходу дає людині можливість стати власником та створити підприємство.
Треба зауважити, що збільшення доходу спричиняє більше споживання товарів і послуг, тобто збільшує попит на ринку. Це провокує підвищення прибутковості діяльності та збільшення кількості підприємств.
Дніпропетровська область за результатами аналізу даних «Статистичного збірника України 2006» є другим після м. Києва фінансовим центром України за вкладами населення у комерційні банки. Тому логічно очікувати сильний прямо пропорційний вплив доходів на кількість малих підприємств.
У якості третього фактору обрано рівень зареєстрованого безробіття населення Дніпропетровської області. В своїй роботі Вавріщук В. говорить про неоднозначний вплив безробіття на зайнятість. [37, с. 18]
З одного боку, безробіття провокує економічно активне населення, тобто тих, хто хоче працювати, до самозайнятості. Автор наголошує на тому, що збільшення «пропозиції» нових підприємців буде відбуватись за низьких обсягах грошової допомоги з боку держави та відносно низьких бар’єрів для створення власного підприємства. У цьому випадку безробіття має прямопропорційний вплив на кількість малих підприємств.
Але Вавріщук В. також відмічає, що рівень безробіття також може бути індикатором несприятливого середовища для створення підприємств завдяки депресії в економіці. Через цю обставину пророчити з впевненістю однозначний вплив кількості безробітних на кількість малих підприємств важко.
Включаючи показник безробіття у модель, ми зможемо за отриманими даними з’ясувати її вплив на результуючий показник та з певною мірою точності характеризувати стан економічного розвитку у Дніпропетровській області. Вавріщук В. у своїй роботі серед досліджуваних факторів впливу на кількість зайнятих власною діяльністю по Україні використовував фактор рівня безробіття. За його результатами безробіття в цілому по Україні не є стимулюючим фактором для започаткування власної справи.
Четвертий фактор – різниця між заробітною платою на малих підприємствах та середньою заробітною платою працівників у Дніпропетровській області, грн. Відрив у заробітних платах найманих працівників та самозайнятих на власних підприємствах є, за словами Вавріщука В., одним з найважливіших факторів впливу на кількість суб’єктів малого бізнесу. [37, с. 19]
Люди порівнюють стабільну заробітну плату найманого працівника та самозайнятого. Для того, щоб індивідуум відкрив власне підприємство, його дохід від самозайнятості повинен перевищувати його стабільний прибуток як найманого працівника. Перевищення повинно становити величину, яка компенсує несталість прибутку та ризикованість діяльності.
Для нашого аналізу ми використовуємо порівняння «чистої» середньомісячної заробітної плати працівників (робітників і службовців) Дніпропетровської області. Цей показник не враховує заробітні плати найманих працівників статистично малих підприємств та зайнятих у громадян – підприємців.
Четвертий фактор ми обчислюємо самостійно, виходячи з первинних даних середньої заробітної платні працівників (робітників і службовців) та середньомісячної заробітної платні на малих підприємствах Дніпропетровської області. Результати наведені у таблиці 3.1.
Таблиця 3.1 – Розрахунок різниці між заробітною платою на малих підприємствах та середньою заробітною платою працівників у Дніпропетровській області, грн.
|
Рік |
Кількість малих підприємств у Дніпропет-ровській області, одиниць |
Середньомісячна заробітна плата працівників (робітни- ків і службовців) Дніпропетровської області, грн * |
Середньомісячна заробітна плата на малих підприємствах Дніпропетровської області, грн |
Відхилення середньомісячної заробітної плати на малих підприємств ах від середньомісячної заробітної плати працівників у Дніпропетровській області, грн |
|
1995 |
9128 |
91,2 |
89,30 |
-1,9 |
|
1996 |
8031 |
159,0 |
126,18 |
-32,8 |
|
1997 |
9646 Рекомендуем скачать другие рефераты по теме: бесплатные рефераты и курсовые, сочинение на тему зимой. Категории:Предыдущая страница реферата | 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 | Следующая страница реферата Поделитесь этой записью или добавьте в закладки |
|
Главная