Для наглядного аналізу даних приведемо значення факторів та результуючого показника на рисунках 3.1, 3.2, 3.3, 3.4 та 3.5.
Рисунок 3.1 - Кількість малих підприємств у Дніпропетровській області, одиниць (Y)
Рисунок 3.2 - Темпи зростання ВВП до попереднього року в Україні у порівняних цінах, % (X1) На рисунках 3.1 та 3.1 напрямок розвитку кількості малих підприємств Дніпропетровської області та темпи зростання ВВП до попереднього року в Україні у порівняних цінах однаково прямують до збільшення. Найбільший приріст кількості малих підприємств Дніпропетровської області спостерігався у 1996 – 2003 роках, у 2003 – 2005 збільшення дещо уповільнилось. Так само темпи зростання ВВП були найбільшими, але з 1996 до 2001 року. Та в останній 2005 рік показник зменшився. З графічного зображення факторів на рисунку 3.1 та 3.2 видно, що вони мають приблизно лінійну тенденцію до зростання. Наступний показник - доходи населення Дніпропетровської області – також збільшується. Приблизно характер показника може описувати парабола другого порядку. Але вигін даних невеликий, тому можна говорити про лінійне збільшення показника.
Рисунок 3.3 - Доходи населення Дніпропетровської області, млн. грн. (X2) Останні два фактори - рівень безробіття та перевищення заробітної плати на малих підприємствах над середньою по області у працівників, зображені на рисунках 3.4 та 3.5. Фактори мають протилежні тенденції до попередніх факторів. Показники зменшуються.
Рисунок 3.4 - Рівень зареєстрованого безробіття населення (на кінець року), % (X3) Відхилення по заробітній платі вирізняється поміж іншими факторами тим, що воно постійно від’ємне.
Рисунок 3.5 - Відхилення середньомісячної заробітної плати малих підприємств та середньомісячної заробітної плати працівників у Дніпропетровській області, грн. (X4) Можна також дуже приблизно з огляду на вихідні дані останніх двох показників говорити, що вони змінюються лінійно. У даному розділі ми будуємо дві моделі з наявних факторів. Припускаємо, що між ними та результатом існує лінійний зв’язок. Перша модель має вигляд:
де
У другу модель замість рівня зареєстрованого безробіття населення Дніпропетровської області введемо різницю у заробітній платні на малих підприємствах від середньої заробітної плати працівників у Дніпропетровській області (грн.). Друга модель має вид:
де
Перевіримо наявність
мультиколінеарності між факторами
Для факторів другої моделі
Розрахуємо коефіцієнти кореляції Пірсона між факторами та порівняємо їх із сукупним коефіцієнтом кореляції. Застосуємо формулу:
де с – елементи матриці С, зворотної до кореляційної: С = r -1 . Коефіцієнт кореляції ми можемо порахувати, оскільки припускаємо, що між факторами існує лінійний зв’язок. Наведемо розраховані парні та частинні коефіцієнти кореляції у таблиці 3.3. Таблиця 3.3 – Коефіцієнти парної
та частинної кореляції та рівні їх значущості при
|
, (2.19)
- кількість малих підприємств Дніпропетровської
області;
- Темпи зростання ВВП України до попереднього
року у порівняних цінах, %;
- Доходи населення Дніпропетровської області, млн. грн.;
- Рівень зареєстрованого безробіття населення
Дніпропетровської області (на кінець року), %;
, 
,
та 
- коефіцієнти першої моделі.
, (2.20)
- різниця у заробітній платні на малих
підприємствах та середньої заробітної плати працівників у Дніпропетровській
області, грн;
, 
,
та 
- коефіцієнти другої моделі.
, використовуючи формулу (2.15).
значно
перевищує 
: 52,5 >
15,5 (при 
= 0,05 та 
= 11-3 = 8). Тобто, в масиві пояснюючих
змінних першої моделі мультиколінеарність існує.
, (2.21)
Главная