Claw.ru | Рефераты по эргономике | Экономико–статистический анализ развития малых предприятий Днепропетровской области Экономико–статистический анализ развития малых предприятий Днепропетровской области | Категория реферата: Рефераты по эргономике | Теги реферата: дипломная работа, бесплатные дипломные работы скачать | Добавил(а) на сайт: Владлена. Предыдущая страница реферата | 34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44 | Следующая страница реферата	,	,001
X4	Коефіцієнт парної кореляції	-,890	-,647*	-,993	,861	1,000
	Значимість	,000	,031	,000	,001	,

 * - коефіцієнти значимі при =0,05.

З огляду на наведені у таблиці 3.3 коефіцієнти парної кореляції робимо висновок: усі обрані для аналізу фактори впливають один на одного дуже суттєво, оскільки розрахункові значення  - критерію більші за  - табличне ( - табличне = 2,23 при  = 0,05). За цих умов нульова гіпотеза про відсутність зв’язку між ознаками відхиляється.

Зв’язок присутній між усіма факторами моделі. Це треба урахувати при їх аналізі.

Застосуємо для вихідних даних таблиці метод найменших квадратів (МНК).

За допомогою перетворень вихідної інформації, яка була наведена у таблиці 3.2, за формулами (2.5), (2.6) та (2.7) отримаємо першу модель. Вона має вигляд:

Коефіцієнти моделі та відповідні значення  - статистики наведені у таблиці 3.4.

Таблиця 3.4 – Коефіцієнти першої моделі та їх значимість.

Змінна	Значення коефіцієнту	Значимість коефіцієнту ( - статистика)
const	-44203,67	0,0087
	255,43	0,0012
	0,73	0,0033
	6237,77	0,0285

Коефіцієнт детермінації моделі, розрахований за формулою (2.8), становить:

. Коефіцієнт  - статистики Фішера, визначений за формулою (2.12): . Автокореляція залишків оцінена критерієм Дарбіна – Ватсона за формулою (2.18): .

Шляхом, аналогічним побудові першої моделі, отримаємо другу модель. Вона має вигляд:

Коефіцієнти моделі та відповідні значення  - статистики наведені у таблиці 3.5.

Таблиця 3.5 – Коефіцієнти другої моделі та їх значимість.

Змінна	Значення коефіцієнту	Значимість коефіцієнту ( - статистика)
const	-13163,43	0,072
	247,16	0,005
	-14,86	0,0018

Коефіцієнт детермінації моделі, розрахований за формулою (2.8), становить:

. Коефіцієнт  - статистики Фішера, визначений за формулою (2.12): . Коефіцієнт Дарбіна – Ватсона визначений за формулою (2.18): .

3.3 Результати аналізу параметрів регресійної моделі

Для аналізу взяті 11 періодів. Через такий незначний обсяг вибірки у моделі може бути слабка репрезентативність оцінок. Наявність мультиколінеарності негативно впливає на статистичні властивості моделі, тобто на  - статистику Фішера, яка характеризує значимість відмінності коефіцієнтів регресії від нуля, та на значення самих коефіцієнтів.

Проаналізуємо першу модель .

ЇЇ значення  - статистики Фішера:  та значимість цього критерію «значимість - » = 0,00004. Тобто, в моделі усі коефіцієнти значущо відрізняються від нуля.

Коефіцієнт детермінації першої моделі . Вважаємо, що такий гарний результат отримано завдяки математичним розрахункам. Свій вклад у недостовірність моделі роблять обмеженість періодів аналізу даних, наявність суттєвого зв’язку між змінними та невизначеність присутності автокореляції динамічних рядів, що аналізуються, оскільки коефіцієнт Дарбіна – Ватсона становить  і знаходиться в межах від 0 до 2.

З урахуванням означених припущень можна проаналізувати коефіцієнти першої моделі.

 - темпи зростання ВВП до попереднього року у порівняних цінах (%) мають додатний вплив на кількість малих підприємств, як і очікувалось. Зміст коефіцієнту  наступний: зі збільшенням темпів зростання ВВП до попереднього року у порівняних цінах на 1% кількість малих підприємств у Дніпропетровській області збільшиться на 255 одиниць. Ми вважаємо, що

масштаби впливу у моделі виявлені правильно, оскільки ВВП – узагальнюючий показник та має великий вплив на усі процеси у державі.

 - Доходи населення Дніпропетровської області (млн. грн. ) мають також додатний вплив на кількість малих підприємств в області. Зі збільшенням доходів на 10 млн. грн. кількість малих підприємств зросте на 7 одиниць.

 - рівень зареєстрованого безробіття населення на кінець року (%) також має додатний вплив на кількість малих підприємств. Збільшення показника на 1% приведе до збільшення кількості малих підприємств на 6237 одиниць.

Важливо розглянути сталий коефіцієнт моделі . Він характеризує сукупну дію неврахованих у моделі інших факторів. З огляду на від’ємний напрямок його впливу на результуючий показник можна зробити висновок, що невраховані фактори впливають на кількість малих підприємств у напрямі зменшення.

Вважаємо, що до неврахованих факторів, які містяться у константі , можна віднести нестабільну політичну ситуацію та велику кількість неформальних платежів малих підприємств до різних державних інстанцій.

Наглядно співвідношення вихідних та розрахункових даних за першою моделлю кількості малих підприємств у Дніпропетровській області наведено на рисунку 3.6.

Рисунок 3.6 – Існуючі та розрахункові дані кількості малих підприємств у Дніпропетровській області за першою моделлю, одиниць.

За даними рисунку 3.6 видно, що перша модель дозволяє розрахувати дані, близькі до вихідних, що підтверджує високий коефіцієнт детермінації: .

Друга модель враховує, як і перша, темпи зростання ВВП до попереднього року у порівняних цінах (%) та відхилення середньомісячної заробітної плати малих підприємств від середньомісячної заробітної плати працівників у Дніпропетровській області (грн.).

Вона має вигляд: .

Коефіцієнт  - статистики Фішера:  значимий (показник значущості - 0,000032), що говорить про суттєвість впливу коефіцієнтів регресії на результуючий показник.

Коефіцієнт детермінації другої моделі, як і для першої, дуже високий. . На відміну від першої моделі, в другій не має автокореляції: коефіцієнт Дарбіна – Ватсона: , що майже дорівнює 2. Також для факторів другої моделі  та  значення  говорить про відсутність мультиколінеарності.

Через кращі статистичні характеристики другої моделі, вважаємо її коефіцієнти при пояснюючих змінних більш достовірними. З урахуванням цього можна проаналізувати коефіцієнти другої моделі.

 - темпи зростання ВВП до попереднього року у порівняних цінах (%), як і в першій моделі, мають додатний вплив на кількість малих підприємств, як і очікувалось. Зміст коефіцієнту  наступний: зі збільшенням темпів зростання ВВП до попереднього року у порівняних цінах на 1% кількість малих підприємств у Дніпропетровській області збільшиться на 147 одиниць.

 - відхилення середньомісячної заробітної плати малих підприємств та середньомісячної заробітної плати працівників у Дніпропетровській області (грн.) за логікою має від’ємний вплив на результуючий показник. Це підтверджується відповідним коефіцієнтом моделі. . Зі збільшенням різниці у заробітних платах між само зайнятими та найманими працівниками на 1 грн. кількість малих підприємств у Дніпропетровській області зменшиться на 14 одиниць.

Масштаби впливу ми вважаємо прийнятними. Варіація заробітної плати в 1 грн. є несуттєвою для цього показника.

Постійний коефіцієнт другої моделі, як і першої, містить від’ємні впливи неврахованих факторів на кількість малих підприємств Дніпропетровської області. .

Наглядно співвідношення вихідних та розрахункових даних за другою моделлю кількості малих підприємств у Дніпропетровській області наведено на рисунку 3.7.

Рисунок 3.7 - Існуючі та розрахункові дані кількості малих підприємств у Дніпропетровській області за другою моделлю, одиниць.

З огляду на обидві моделі робимо висновок, що через низку незадовільних параметрів, які полягають в обмеженій сукупності аналізу, наявності мультиколінеарності та присутності автокореляції ознак у першій моделі, вони не можуть достовірно описувати досліджуваний процес. Але на макрорівні дуже складно з кількісних ознак обрати ті, що будуть найліпшими та не будуть містити мільтиколінеарності, тобто не будуть впливати один на одного.

Додатними ознаками побудованих моделей є висока значимість коефіцієнту  - статистики Фішера та коефіцієнтів самої регресії. Тому з певними припущеннями ми говоримо, що побудовані моделі описують вплив обраних факторів на кількість малих підприємств у Дніпропетровській області.

Для управління на державному рівні можна надати наступні поради щодо проведення політики підтримки малого бізнесу у наступних напрямках:

Поліпшувати середовище існування та розвитку малих підприємств;

Це призведе до того, що різниця між середньомісячними заробітними платами на малих підприємствах і значеннями цього показника по області для працівників, робітників та службовців буде скорочуватись. За результатами другої моделі встановлюємо, що зменшення означеної різниці у заробітних платах на 1 грн. збереже на ринку у дієвому стані протягом року приблизно 14 малих підприємств. Зі зменшенням різниці на 100 грн. без урахування впливу інших факторів 1486 малих підприємств не закриються протягом року.

Вважаємо, що вплив держави саме на цей показник є найлегшим.

Сприяти зменшенню рівня безробіття у Дніпропетровській області;

На відміну від результатів роботи Вавріщука В., в якій виявилась відсутність впливу рівня безробіття на кількість суб’єктів малого бізнесу в масштабах України, в Дніпропетровській області за результатами першої моделі ми отримали протилежний результат. Рівень зареєстрованого безробіття суттєво і прямопропорційно впливає на кількість малих підприємств.

Зі збільшенням рівня зареєстрованого безробіття в області на 1% кількість малих підприємств без урахування впливу інших факторів збільшиться на 6237 одиниць. Ці дані говорять про те, що при проведенні державної політики у напрямі реструктуризації державних підприємств або закриття деяких з них, що призведе до вивільнення працівників, економіка Дніпропетровської області перенесе ці зміни відносно легко. Через мобільність населення частка безробітних перейде до категорії власників малих підприємств.

Не розглядати показник доходів населення області як такий, що сильно впливає на кількість малих підприємств;

Для суттєвого впливу на кількість малих підприємств у Дніпропетровській області треба витратити великі кошти. За результатами першої моделі «вартість» 7 нових малих підприємств в області для держави буде міститись у створенні умов збільшення доходів населення не менше, ніж на 10 млн. грн.

При визначенні заходів щодо збільшення кількості малих підприємств у Дніпропетровській області враховувати вклад у цей показник ВВП країни.

Застосований в обох моделях темп зростання ВВП України показує відносно однакові розміри впливу на кількість малих підприємств Дніпропетровської області. Приріст показника на 1% в цілому по державі призводить до збільшення кількості суб’єктів малого бізнесу на 247 – 255 одиниць.

З урахуванням щорічного збільшення значення цього показника економіка області без урахування впливу інших факторів гарантовано отримує певну кількість малих підприємств.

Підводячи підсумки викладених порад щодо державного управління, можна стверджувати, що макроекономічний показник – темп зростання ВВП України, не потребує спеціального регулювання. Найбільший вплив на кількість малих підприємств в області має рівень безробіття. Вважаємо, що саме на ньому треба зосередити зусилля управління.

Інші два показники - різниця між середньомісячними заробітними платами на малих підприємствах і значеннями цього показника по області для працівників, робітників та службовців та особливо доходи населення Дніпропетровської області – в значно меншій мірі впливають на кількість малих підприємств області.

Темп зростання ВВП України та різниця між середньомісячними заробітними платами на малих підприємствах і значеннями цього показника по області для працівників області описані другою моделлю зі статистичними характеристиками, кращими від першої. Тому треба при прийнятті рішень на державному рівні враховувати, що ступені впливу цих показників на кількість малих підприємств є більш достовірними.

Висновки

Підприємництво – самостійне організаційно - господарське новаторство на основі використання різних можливостей для випуску нових або старих товарів новими методами, відкриття нових джерел сировини, ринків збуту тощо з метою отримання прибутків і самореалізації власної мети.

Досвід розвинутих країн говорить про вагомий внесок діяльності малих підприємств в економіку. Малі підприємства у західних країнах є рушійною силою інновацій, підтримують соціально – економічні умови існування суспільства та є незамінною основою безперебійної праці великих та середніх підприємств.

У даній роботі було проведено економіко – статистичний аналіз розвитку малих підприємств Дніпропетровської області. З огляду на висвітлені сторони діяльності малих підприємств Дніпропетровської області можна зробити висновки про їх проблематичний розвиток.

За критеріями розгляду малі підприємства Дніпропетровської області виявились дуже слабо розвинутими, порівняно з розвитком цього сектору економіки у західних країнах. Перелічимо спочатку негативні тенденції у їх розвитку.

За критерієм чисельності кількість малих підприємств збільшується, але їх частка у масштабах держави падає. Це говорить проте, що малі підприємства Дніпропетровської області не є самими ефективними у своїй діяльності.

На малих підприємств у Дніпропетровській області відбувається зменшення розміру при одночасному збільшенні їх кількості: кількість малих підприємств за 1999 – 2005 на 10 000 зросла з 37 до 56, а середньорічна кількість зайнятих на малих підприємствах області впала з 8,4 до 6 осіб.

За 2003 – 2005 роки частка середньорічної кількості найманих працівників малих підприємств у загальній кількості зайнятих та найманих працівників по Дніпропетровській області знижується. Це ознака зменшення розміру малих підприємств, а отже і показників їх фінансової стійкості та здатності вижити при економічних труднощах.

Також середньомісячна заробітна плата працівників у середньому по області та на малих підприємствах суттєво різняться. З часом різниця збільшується. У 2005 році середньорічна заробітна плата на малих підприємствах області була вже вдвічі меншою за середньорічну заробітну плату працівників. Це говорить про скрутний фінансовий стан малих підприємств.

З 2000 року малі підприємства Дніпропетровської області зберігають більшу за всеукраїнську частку продукції у загальних обсягах реалізації продукції. Але вона постійно знижується.

За весь період з 2000 по 2005 рік частка продукції малих підприємств у загальних обсягах реалізованої продукції (робіт, послуг) по Україні впала на 3,9 %, а по Дніпропетровській області – на 1,8%.

За критерієм кількості малих підприємств області, що реалізовували продукцію та надавали послуги, за основними видами економічної діяльності у 2003–2005 роках робимо висновки: по кожній галузі приблизно 20% підприємств протягом року не реалізують продукція та не надають послуги. Ці підприємства або знаходяться у стані очікування ліпшої ринкової ситуації, або просто не мають діяльності через неможливість її здійснення.

До додатних тенденцій розвитку малих підприємств Дніпропетровської області можна віднести наступні.

Кількість малих підприємств Дніпропетровської області на 1000 населення зросла вдвічі за період 1995 – 2005 років.

У сфері промисловості спостерігається витіснення малих підприємств великими та середніми. Це є позитивним перетворенням: малі підприємства за означенням не можуть якісно використовувати великі обсяги ресурсів та забезпечувати високу продуктивність праці. Одночасно збільшується присутність суб’єктів малого підприємництва у традиційних секторах: готельний та ресторанний бізнес, фінансова діяльність.

За обсягами реалізації продукції по видам економічної діяльності найбільш активні малі підприємства оптової та роздрібної торгівлі, сфери операцій з нерухомістю та промисловості.

В інвестиційній діяльності переважно малі підприємства інвестують у матеріальні активи. Більш точно – у придбання (виготовлення) нових основних засобів. Кількість малих підприємств, що інвестують у свою діяльність, зростає швидкими темпами. Обсяги валових капітальних інвестицій збільшуються з року в рік та за 2003 – 2005 роки зросли майже удвічі.

Отже, малі підприємства Дніпропетровської області мають суттєві негативні тенденції у своєму розвитку та за наявними даними не видно додатних зрушень. Виключення становлять показники кількості малих підприємств, їх перерозподіл за галузями виробництва та обсяги валових капітальних інвестицій.

За побудованими регресійними моделями, які визначають вплив факторів на кількість малих підприємств, можна зробити висновок, про ступінь впливу використаних факторів.

Темпи зростання ВВП до попереднього року у порівняних цінах (%) мають додатний вплив на кількість малих підприємств, як і очікувалось. За результатами першої моделі стверджуємо, що зі збільшенням темпів зростання ВВП до попереднього року у порівняних цінах на 1% кількість малих підприємств у Дніпропетровській області збільшиться на 255 одиниць. Масштаби впливу у моделі виявлені правильно, оскільки ВВП – узагальнюючий показник та має великий вплив на усі процеси у державі.

Доходи населення Дніпропетровської області (млн. грн. ) мають також додатний вплив на кількість малих підприємств в області. Зі збільшенням доходів на 10 млн. грн. кількість малих підприємств зросте на 7 одиниць.

Рівень зареєстрованого безробіття населення на кінець року (%) також має додатний вплив на кількість малих підприємств. Збільшення показника на 1% приведе до збільшення кількості малих підприємств на 6237 одиниць. Рівень зареєстрованого безробіття суттєво і прямопропорційно впливає на кількість малих підприємств. Населення області активне і швидко пристосовується до змін в економіці.

Рекомендуем скачать другие рефераты по теме: бесплатные рефераты и курсовые, сочинение на тему зимой.





Предыдущая страница реферата | 34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44 | Следующая страница реферата