Політична соціалізація молодших школярів (на прикладі контент-аналізу підручників для початкової школи)
| Категория реферата: Рефераты по педагогике
| Теги реферата: доклады 7 класс, бесплатные конспекты
| Добавил(а) на сайт: Chjulichkov.
Предыдущая страница реферата | 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 | Следующая страница реферата
“пустелі перехідного періоду”.
Нарешті, слід чітко визначити напрямки здійснення політичної соціалізації у відповідності до функцій політичної соціалізації як процесу, компоненти політичної соціалізації:№
1. Інформаційний – передача перших, елементарних знань про владу, політику, політичний устрій держави, форми і способи участі в політичному житті; передача знань про суспільне життя і місце, яке дитина займає в ньому зараз і займе, коли подорослішає. Приклад інформативного напряму в дії:
“Я живу в Україні. Україна – моя Батьківщина”.
2. Ціннісно-орієнтований компонент – формування елементарного апарату політичного мислення, першого образу системи ціннісних орієнтацій. Приклад: “Ми любимо рідну землю”.
3. Установчо-нормативний компонент – вироблення в особи певних настанов на сприйняття і споживання політичної інформації, ставлення до політичних подій і явищ, дій інших осіб у сфері політики, і – головне – вибір свого стилю і скерованості поведінки у політичних відносинах. Приклад: “Я не залишусь байдужим, коли хтось зазіхне на волю мого народу і мою свободу – я захищатиму і те, і інше”.
Нарешті, в теорії політичної соціалізації залишається ще одне питання, з яким нам слід визначитись. Це – питання типу політичної
соціалізації, засноване на тому, що таких типів існує декілька
(гегемоністський, гармонійний, конфліктний і т. д.).
...........…………………………………………………………………………………
1. Політологія... Цит. праця. – С. 107.
-14-
Для нас є дуже важливим визначити: з яким типом політичної
соціалізації ми маємо справу в реальності, в умовах сучасної освіти у молодших школярів, і визначити – який тип політичної
соціалізації найкраще підходить для досягнення мети і виховання
громадянина і члена громадянського суспільства.
Зараз обмежуємось лише постановкою цієї проблеми, а її розв’язання
подамо у практичній частині нашого дослідження.
Продовжуючи розгляд політичної соціалізації, конкретизуємо його, звернувши увагу на проблеми взаємозв’язку політичної соціалізації і освіти, виховання. Тобто розглянемо проблему політичної соціалізації у школі.
Як освіта забезпечує єдність процесів навчання і виховання, так і політична освіта є поєднанням процесів політичного навчання і виховання, будучи в свою чергу одним з головних елементів в процесі політичної соціалізації.
Освіта взагалі може розглядатись подвійно:
1) Як процес соціокультурної комунікації;
2) Як соціокультурний інститут, що забезпечує процес соціокультурної комунікації. Система освіти мусить розглядатись як найважливіший соціокультурний регулятив розвитку суспільства.
Політико – культурні норми, цінності, зразки, стереотипи транслюються між поколіннями, соціальними групами за посередництвом освіти. Освіта є інститутом оновлення політичної культури, поєднуючи в собі і успадкування, і оновлення політичної культури. Шкільна освіта виступає як один з головних, базових етапів освіти, освіта в молодшій школі – перший етап шкільної освіти – і тому відіграє дуже важливу роль: перевчити завжди важче, ніж навчити.
-15-
Легко побачити, що освіта і соціалізація мають дуже багато спільного.
Це і не дивно: освіта є одним із провідних засобів соціалізації, головна
риса якого – цілеспрямованість. Можна сказати, що майже весь обсяг
цілеспрямованого компоненту політичної соціалізації міститься в процесі
освіти, а стосовно молодших школярів з упевненістю можемо відзначити, -
сьогодні весь обсяг цілеспрямованої політичної соціалізації – у молодшій
школі.
Цілеспрямування процесу освіти вимагає від тих, хто його планує і розробляє дотримуватись трьох правил, пов’язаних з особливостями політичної освіти, політичної соціалізації.
1) Не оновлення політичної культури в процесі політичної соціалізації в школі призведе до стагнації суспільного розвитку.
(Очевидно, що політична культура – не статичний елемент політичної системи, а в сучасних умовах він тим більше не може бути таким).
2) Модернізація освіти, політичної освіти без урахування культурного контексту нації призведе до дестабілізації в суспільстві, конфлікту і конфронтації по лінії: старше покоління
– молодше покоління; до знищення культурного ядра народу.
Звичайно, конфлікт “батьки - діти” існував завжди, але його необачне поглиблення шкідливе для суспільства. Зрозуміло, що модернізація – неодмінний супутник прогресу, але історія знає багато прикладів того, як модернізацій ні манівці, модерністська утопія, заводили націю у глухий кут. Україні це знайомо – в нас ще живе гірке розчарування, пов’язане з тим, що добробут і процвітання не увірвались в кожен дім з проголошенням незалежності, а проголошення переходу до ринку і радикальних економічних реформ через шокову терапію обернулись не стрімким економічним злетом, а катастрофою. Менше за все ми хочемо того, щоб з нашої роботи хтось зробив
-16- висновок: мета виправдовує засоби, і тому виховання молодого покоління в дусі нових ідеалів і цінностей (у порівнянні з цінностями і ідеалами попередніх років) слід проводити радикальним шляхом, геть відкидаючи все, що було накопичене в політичному досвіді народу.№
Рекомендуем скачать другие рефераты по теме: строение реферата, конспекты 4 класс.
Категории:
Предыдущая страница реферата | 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 | Следующая страница реферата