Предыдущая страница реферата | 16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26

55. Літературна премія імені Лесі Українки за кращі твори для дітей та юнацтва присуджується в: а) 1963; б) 1972; в) 1981.

56. За кордоном пам`ятники Лесі Українці споруджено у: а) Вашингтоні (США); б) Саксатуні (Канада); в) Сурамі (Грузія); г) Батумі (Грузія); д) Брюсселі (Бельгія); е) Торонто (Канада).

Результати тестування ми об`єднали у таблицю.

Таблиця 2.4

Результати тестування на етапі формуючого експерименту

|Рівень |Високий рівень |Достатній рівень|Низький рівень |
|Клас | | | |
|10-А |19% |43% |38% |
|експериментальний | | | |
|10-Б |9% |33% |58% |
|контрольний | | | |

Кількісний аналіз показників дозволяє говорити про те, що учні 10-А класу значно краще впорались з тестуванням. Кількість учнів, що показали високий рівень естетичних здібностей у 10-А класі на 10% більша, ніж у 10-
Б; кількість учнів з достатнім рівнем здібностей у 10-А класі теж на 10% більша, ніж у 10-Б класі, а низький рівень здібностей у 10-А класі на 205 нижчий, ніж у 10-Б.

Результати контрольного тестування свідчать про те, що зміна характеру діяльності учнів на уроці, поєднання репродуктивних і пошукових методів принесли вагомі результати. Письмові відповіді та їх якісний аналіз вказує на те, що учні 10-А класу навчились мислити самостійно, висловлювати свої власні міркування; орієнтовані на свій естетичний ідеал. Мова творчих робіт стала більш яскравою, образною, а естетичні оцінки і судження влучнішими і аргументованими. Відчувається також усвідомлене ставлення до добра і зла, до красивого і потворного. Виконання завдань третього типу показало розвинену фантазію і образне мислення учнів, їх творчі здібності й естетичні потреби.

З проведеного опитування ми дізнались, що найвищу оцінку красі, як основі людського життя дають 20% учнів, зіткнення з мистецтвом зацікавило й доторкнулося кращих струн душі у 7% старшокласників, а замислились над призначенням мистецтва 10%. 50% школярів, що художні твори викликають у них переживання, роздуми, потребу давати естетичну оцінку явищам і подіям, викликають потребу творити добро, формують естетичний смак і моральні та естетичні ідеали; 30% учнів у літературних творах захоплює більш всього сюжет і наявність хоробрих, вольових героїв; 20% не люблять читати.
Любителів поезії - 30%, детективу - 30%, а перевагу телебаченню віддають
40% учнів. З задоволенням беруть участь у літературознавчих вечорах, театралізованих святах 40% старшокласників; 40% - беруть участь у них не завжди, а тільки у тих, які їм подобаються, або в яких їх зобов`язує брати участь вчитель, а 20% учнів залишились байдужими до заходів естетичного характеру.

На основі цього опитування ми зробили висновок про те, що естетичний інтелект, естетична свідомість на високому рівні у 35% учнів; на достатньому - у 43%, а на низькому у 22% старшокласників. Таким чином, у порівнянні з результатами констатуючого експерименту високий рівень естетичного інтелекту й свідомості учнів у 10-А (експериментального) класу зріс на 23%, достатній - на 3%, а низький рівень знизився на 26%.

В ефективності застосування сукупності запропонованих педагогічних умов ми переконались і у результаті проведеного спостереження.

Аналіз відвіданих уроків дозволяє говорити про те, що учням дуже подобаються нетрадиційні форми проведення уроків і активні методи навчання.
Підвищився інтерес учнів до виразного читання, допитливість, активність на уроці, вони з задоволенням дискутують, відстоюючи свій естетичний ідеал, їхня мова стала значно багатшою, у ній з`явились порівняння, красиві поетичні вирази. На уроках переважають позитивні емоції, панує атмосфера співтворчості й співпраці, навіть учні з низьким рівнем естетичної культури прагнуть брати участь в обговоренні цікавих естетичних і моральних проблем, а у колективній роботі на уроці переважає естетичне ставлення до справи, один до одного.

Застосування індивідуального підходу до особистості учня дало змогу виявити їм свої потенціальні можливості, нахили і здібності, задовольняти свої естетичні потреби через надану їм вчителем свободу вибору завдань.
Школярам подобаються театралізовані уроки, де вони можуть виявити свої естетичні здібності.

Беручи до уваги результати формуючого експерименту, ми можемо визначити результативність експериментальної програми дослідження.

Таблиця 2.5

Порівняльна таблиця рівнів сформованості естетичної культури учнів

|Класи |Високий рівень |Достатній рівень |Низький рівень |
| |конст. |форм. |конст. |форм. |конст. |форм. |
|Експериментальний|9% |27% |32% |43% |59% |30% |
| | | | | | | |
|10-А | | | | | | |
|Контрольний |9% |9% |31% |33% |60% |58% |
|10-Б | | | | | | |

Порівнюючи результати констатуючого і формуючого експериментів, можна зробити висновок про те, що майже ніяких змін у контрольному 10-Б класі не відбувалось: кількість учнів з високим рівнем сформованості естетичної культури 9% - 9%; з достатнім - 31% - 33%; з низьким - 60% - 58% (знищилась на 2%).

Динаміку росту рівня сформованості естетичної культури учнів ми спостерігаємо в експериментальному 10-А класі. У ньому кількість учнів з високим рівнем естетичної культури зросла з 9% до 27%, з достатнім - з 32% до 43%, а кількість учнів з низьким рівнем естетичної культури знизилась з
59% до 30%.

Таким чином, експериментальна програма була досить результативною - значно зріс рівень естетичної культури учнів.

Цьому сприяло комплексне застосування визначених раніше педагогічних умов для підвищення ефективності естетичного виховання учнів і перехід від традиційних форм та методів навчання до їх творчого урізноманітнення з метою підвищення естетичної культури учнів.

Висновки до другого розділу

Результати, одержані у ході проведеного дослідження, дозволяють стверджувати, що низький рівень естетичної культури, виявлений у ході констатуючого експерименту пояснюється несформованістю потреб в естетичному пізнанні, в естетичній насолоді, у несформованості естетичного смаку, естетичного ідеалу і фантазії, естетичного ставлення до людей, почуття красивого і потворного, у несформованості емоційної сфери, почуття патріотизму, уміння бачити красиве, спостерігати, зіставляти, порівнювати, давати естетичну оцінку, відстоювати свої естетичні погляди й переконання, у відсутності творчих здібностей.

Було встановлено, що ефективним шляхом підвищення ефективності естетичного виховання школярів являється введення у технологію шкільного навчального процесу активних форм і методів, групового навчання, проблемності, нетрадиційності.

Рівень естетичної культури учнів значно підвищується, якщо у процесі занять вони усвідомлюють залежність між рівнем естетичної культури й результатами навчальної роботи.

Аналіз результатів дослідної роботи свідчить про те, що у ході навчальної роботи, побудованої на принципах гуманізації навчально-виховного процесу з урахуванням індивідуальних і вікових особливостей учнів, коли вчитель прогнозує й моделює естетичну реакцію учнів у процесі організації й поєднанні їх репродуктивної й пошукової діяльності створюються необхідні умови, що позитивно впливають на становлення естетичної культури учнів.

Було доведено, що ефективність естетичного виховання визначається характером відносин у шкільному колективі: чіткість співпраці; зацікавленість у справах і успіхах кожного учня; пріоритет естетичних ідеалів у всіх справах; добрі етичні стосунки; персональна відповідальність і вольові зусилля кожного за якісне виконання навчальних завдань складають основу поведінки школярів, важливою характеристикою якої являється естетична культура.

Динаміка рівня естетичної культури у позитивний бік обумовлюється змінами суті навчального процесу, його організації й технології, коли вчитель і учні активні й діяльні, а стосунки будуються на принципах співтворчості й співробітництва, взаємної поваги й естетизації всіх сторін шкільного життя.

У ході проведеного дослідження доведена необхідність організації навчальної підготовки таким чином, щоб естетичне ставлення до всього оточуючого, до навчання послідовно проводилась на всіх етапах, щоб естетичні переконання закріплювались як моральна сторона особистості школяра.

Скачали данный реферат: Jashunin, Бакаринцев, Rusinov, Прибылов, Венуста, Janvarev.
Последние просмотренные рефераты на тему: сочинение 6, рефераты на украинском языке, культурология, доклад по физкультуре.





Предыдущая страница реферата | 16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26