Украинские народные думы

| Категория реферата: Сочинения по литературе и русскому языку
| Теги реферата: реферат на тему вода, научные текст
| Добавил(а) на сайт: Кустов.

Родино сердешна!

Ой сподівайся мене тоді в гості,

Як будуть о Петрі бистриї ріки-озера замерзати,

Об Різдві калина в лузі процвітати...” [ 330] – вживанням назв свят Петра (12 липня за новим ст.) та Різдва (7 січня за новим ст.) напрочуд виразно передається змалювання неможливості здійснення того, що просить сестра у брата. При цьому назви великих християнських свят співвідносяться з часовим виміром і тією закономірною реальністю, що супроводжує їх. Таким чином, сполуки будуть о Петрі бистриї ріки-озера замерзати та Об Різдві калина в лузі процвітати можна розглядати як оксюморонні – у плані поетичного оформлення. А при глибшому сприйнятті та осмисленні поданої у творі думки приходимо до інших висновків: два ряди оксюморонних сполук побудовані на взаємному перехрещенні ознак, властивих названим поняттям: свято Петра співвідноситься з літнім часом, а Різдво - з зимовим; отже, протиставляються, з одного боку, літо (тепло): зима (холод), іншими словами – любов, потяг до рідної душі (теплота почуттів): відмова
(холод почуттів). Це протиставлення на зовнішньому рівні. На внутрішньому – інша опозиція: шляхом поєднання, зіставлення несумісних понять: свята Петра з замерзанням рік-озер, та Різдва з процвітанням калини в лузі. Схематично це можна подати так:

Ці два рівні художніх протиставлень зовнішнього і внутрішнього – взаємодіють між собою, утворюючи, що очевидно, складний комплекс чуттєво- почуттєвих (емоційно-експресивних) та ідейно-змістових вражень, покликаних образно, сильно і переконливо передати сутність висловленої думки.

У іншому випадку геортонім концентрує не менший спектр емоційно- змістових вражень, проте їх розгортання відбувається в іншому ключі. Так, дівка-бранка, Маруся, попівна Богуславка, яка “потурчилась, побусурменилась”, намагається спокутувати свій гріх перед народом,
Україною, вірою християнкою і звільнити всіх бідних невільників саме “на святий празник, роковий день Великдень” [ 123]. Великдень тут – як найбільше свято християн – є уособленням безмежної любові до рідного народу, Батьківщини, а відтак і – міцності віри в душі “побусурмениної”
Марусі Богуславки; це свято воскресіння Ісуса Христа, свято перемоги життя над смертю – тому така велика подія – рокова подія – має відбутися в день цього свята: козаки ніби вдруге воскресають після тридцятилітньої неволі.

Еклезіоніми (назви церков, монастирів) представлені тільки найменуванням християнських культових споруд, що є насамперед підкресленням значущості для козаків своєї віри. Окрім того, ці одиниці є свідченням й іншого, про що можна судити з контексту:

Мимо церков їхав, мимо святого

Миколая, шапки не знімав [ 387].

Отже, ономастичний простір, представлений в думах як творах історичних, широкий і своєрідний.

Найперше впадає в око різноманітність функціонування ономастичних одиниць (топонімів, антропонімів та ін.), що підпорядковується в цілому ідейно-художньому задумові, всій сюжетно-композиційній канві цих творів.
Окрім того, цим одиницям, як структурним компонентам тексту, властиві певні поетичні функції, які в свою чергу обумовлюються.

ЛІТЕРАТУРА

1. Єрмоленко С.Я. Фольклор і літературна мова. – К.: Наукова думка,

1987.

2. Украинские народные думы. – Москва, 1972.

РЕЗЮМЕ

В статье рассматриваются особенности функционирования ономастических единиц в украинских думах. Внимание сосредоточено на систематизации и семантико-стилистическом анализе топонимов, антропонимов и других единиц этого плана в структуре поэтического текста фольклорного жанра.

SUMMARY

In article are considered the particularities of operating the onomasiology units in Ukrainian Dumas. Attention is concentrated on systematizations and semantics-stylistic analysis an toponims, anthroponims and other units of this plan in structure of poetical text of folklore genre.

-----------------------

А В

В А