Предыдущая страница реферата | 14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24 | Следующая страница реферата

Треба мати на увазі, що поняття «підданий» у XVII ст., не озна-

чало «підданого» в сучасному розумінні: так називали царів, воло-

дарів держав, що вступали в договірні відносини з Москвою, шу-

каючи у неї протекції. Піддані в сучасному значенні слова в XVII ст.

називалися «холопами» до бояр та князів включно. За Петра І слово «холоп» замінено словом «раб», і лише Катерина II в 1786 ро-

ці заступала його терміном «верньій подданньій».

В офіційному советському виданні документів, що стосуються до

Переяславської угоди, вміщено 10 листів Хмельницького, в яких

просив він московський уряд допомогти в боротьбі з Польщею. Май-

же всі ці листи редактори називають проханнями про «включение

Украйни в состав России» (т. III, стор. 195) або про «воссоедине-

ние» (т. II, стор. 132, 177; т. III, стор. 364, 365, 381).

Аналіз цих документів показує щось інше. В деяких листах

Хмельницький писав у неясних виразах про своє бажання, щоб

цар був для України «государем й царем, яко православное свети-

ло» (т. II, стор. 132), або «царем й самодержцем бьіл» (т. II, стор. 177

— 1669 р., З травня). В пізніших документах виразно йде мова про

військову допомогу, прийняття «під високу руку» (т. III. стор. 195 —

3652 р., 21 лютого), «під кріпку руку» (т. III, стор. 364 — 1653 р., сер-

пень), «ратню руку помочі» (т. III, стор. 365 — 1653 р., серпень) і т. ін.

Московський уряд вважав, що договір з Україною був дійсний

тільки за життя Богдана Хмельницького, і поновлював його з кож-

ним наступним гетьманом, дещо змінюючи, але завжди називаючи

акт 1654 року договором. Навіть Петро 1 писав у наказі 1722 року,

утворюючи Малоросійську Колегію: « . . . чинить . . . как определено

в помянутьіх Хмельницкого договорах». Якщо так розуміли акт

1654 року навіть у XVIII ст. — е логічним, коли стольник Хлопов

писав у 1663 році: «в Малороссийском государстве»," а в далекому

Пекіні року 1770 на нагробку українського ченця викарбувано: «ро-

дом из Королевства Малороссийского, полка Ниженского»."

В Україні твердо знали, що Переяславсько-Московський дого-

вір не позбавляв ії суверенних прав. Договір цей зафіксував союз

з Московією на добровільних засадах, звільняв Україну від під-

леглости Польщі.

Року 1655 Богдан Хмельницький казав польському послові, Ста-

ніславові Любовицькому: «Я став у ж е паном всієї Руси і не від-

дам її нікому». Тут характеристичний вираз «уже», себто після до-

говору з Москвою. Доказом незалежности України були ті численні

союзи, що їх укладала вона після 1654 року з різними державами."

Поняттю про Українську державу відповідали нові титули, з

якими зверталися до Богдана -..іеяьницького: його називали —

«Гетьман з Божої милости», «Государ», «Зверхній владця», «Зверх-

ній властитель», «нашої землі Начальник і Повелитель» (так нази-

вав митрополит Сильвестер Косів). 1657 року в листах до госпо-

даря Волощини Богдан Хмельницький називав себе «Сіетепііа сіі-

уіпа Оепегаііа Оих Ехегсіітп 2арогоуіеп5і вит», а в листі до кур-

фюрста Брандебурзького — «Оих СоЬогІшп 2арогоуіепзі вит». Іван

Виговський у розмові з московськими послами казав: «Як цар у

своїй землі, так гетьман у своїм краю князь або король». Як нале-

жало дружині монарха, гетьманова Ганна Хмельницька мала свій

Рекомендуем скачать другие рефераты по теме: рефераты по политологии, контрольная по алгебре.





Предыдущая страница реферата | 14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24 | Следующая страница реферата