Предыдущая страница реферата | 14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24 | Следующая страница реферата

двір; її штат складався із знатних жінок. Вона сама видавала уні-

версали. її універсал Густинському манастиреві 22 липня 1655 року

підписаний — «Гетьманова Анна Богданова Хмельницька» з пе-

чаткою та родовим гербом «Абданк».

Традиція щодо характеру Переяславсько-Московського договору

залишалася в Україні довгий час. Пилип Орлик у «Виводі прав

України» дав блискучу характеристику Переяславської угоди:

«Найсильнішим і найнепереможнішим аргументом і доказом суве-

ренности України — урочистий союзний договір, заключений між

царем Олексієм і «станами» України. . . Цей такий урочистий і до-

кладний трактат, названий вічним, повинен був, здавалося, на-

завжди установити спокій, вольнос-гі й лад на Україні»."

Сучасники чужинці добре розуміли нове становище України.

Вже 16 березня 1654 року польський шляхтич Павло Олекшич пи-

сав полковникові Богунові: «Хмельницький, бувший вашим това-

рщііем, нині став вашим паном». Для Польщі козаки перестали

бути «збунтованими рабами», і вона почала шукати шляхів для

замирення з Україною. Року 1655 звернулася вона за підтримкою

до Криму. Посол польський сказав ханові, що Богдан Хмельниць-

кий будує «осібну державу», яка буде могутньою та небезпечною

сусідкою Криму. Року 1656 польські дипломати переконували Семи-

городського князя, що Богдан Хмельницький, «маючи владу над

усіма руськими землями, стане монархом, що матиме 100-тисячну

армію»."

Так розуміли становище України після 1654 року політики.

Шведський король Карл-Г устав IV писав Хмельницькому в 1656

році: «Ми знали, що між Великим князем Московським і народом

Запорізьким зайшов певний договір, але такий, що полишив свободу народові цілою і непорушною». Французькі урядові кола

вважали, що Переяславський договір потрібний був Україні як тим-

часовий перепочинок у боротьбі з Польщею, що мета Хмельниць-

кого — бути володарем України." 1657 року посол австрійського

цісаря, архиспископ барон Парцевич, вітав Богдана Хмельницького

та його «вельможних і славних радників, що становлять цю славну

й войовничу республіку»." Дійсно, бачимо низку договорів різних

держав з Україною, як повноправною, незалежною державою.

Не зважаючи на теке одностайне розумінння сучасниками суті

угоди України з Москвою, в історіографії не лише московській, але

й в українській, як вище зазначено, і досі не встановилося твердої

опінії про те, що саме являла собою ця угода.

Не зупиняючись на загальноприйнятій російській версії про пов-

не підданство України, яка спростована вже наведеними вище фак-

тами, зупинимося на таких поглядах: 1. Унія України з Москвою:

а) реальна (М. Дьяконов, О. Попов); б) персональна (В. Сергеевич, Р.

Лащенко); 2. васалітет (В. Мякотін у своїх перших працях, М. По-

іровський, почасти М. Грушевський, 1, Крнп'якевич, М. Слабченко,

Л. Окіншевич, М. Петровський, А. Яковлів у своїх перших працях);

3. Протекторат (почасти М. Грушевський, 1, Крип'якевич, Д. Доро-

шенко, Б. Крупницький, А. Яковлів у пізніших працях); 4. Псевдо-

протекторат (Б. Галайчук); 5. Остання думка: Переяславська угода

—• мілітарний союз двох держав (її висловив перший В, Липин-

Рекомендуем скачать другие рефераты по теме: рефераты по политологии, контрольная по алгебре.





Предыдущая страница реферата | 14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24 | Следующая страница реферата