Предыдущая страница реферата | 8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18 | Следующая страница реферата

Таким чином, емоціональні синоніми в СР пов’язуються в складну систему, що диференціюється за експресією. Отож, не можна досліджувати емоціонально-експресивні синоніми, не звертаючись до проблеми мовленнєвої експресії.

За В.П.Григор’євим, експресія – це виразність, те, що передбачає вираження нетривіального змісту [Григорьев, 1979, 137]. Г.М.Колесник вбачає в експерсії “те, що протиставляється стандарту, марковане, характерне”
[Колесник, 1978, 93]; виразністю висловлення називають експресію
Т.Г.Винокур [Винокур, 1980, 57], В.Д.Дєвкін [Девкин, 1979, 217], В.М.Телія
[Телия, 1988, 28], С.Я.Єрмоленко [Єрмоленко, 1976, 34], М.М.Пилинський
[Пилинський, 1982, 46].

На думку О.С.Ахманової, експресія – це “виражально-зображальні якості мовлення, що відрізняють його від звичайного (або стилістично нейтрального) і надають йому образності та емоційного забарвлення” [Ахманова, 1966, 524].
Майже таке ж тлумачення цієї категорії дають Д.Е.Розенталь і М.О.Теленкова
[Розенталь, Теленкова, 1976, 535].

Із цих і подібних визначень можна зробити висновок, що мовленнєва експресія – це складна лінгвостилістична категорія, яка спирається на цілий комплекс психічних, соціальних та внутрішньомовних факторів. Вона уявляється як інтенсифікація виразності повідомлюваного, як збільшення впливової сили вислову, надає мовленню образності та емоційного забарвлення, особливої психологічно мотивованої піднесеності.
Експресивність та емоційність – нероздільні поняття. Експресивний відтінок у слові нашаровується на його емоціонально-оцінне значення, причому в одних словах переважає експресія, в інших – емоціональне забарвлення. Тому розмежувати емоціональну та експресивну лексику практично неможливо. Це ускладнюється ще й тим, що “типологія виразності поки що, на жаль, відсутня” [Головин, 1980, 188]. Отож емоціонально-експресивні синоніми – невичерпне джерело експресивності.

Природна експресивність емоціонально-експресивних синонімів у поезії поєднується з емоціональним забарвленням.

Дослідники виділяють два типи емоціональних значень емоційно- експресивних синонімів:

1. Синоніми, емоціональний, оцінний елемент в яких пов’язаний із сутністю самого явища.

2. Синоніми, в яких характеризується не саме явище, а особливості його сприймання [Лисиченко, 1993, 58-59].

Крім того, більшість мовознавців об’єднують близькі за експресією слова в лексичні групи: слова, що виражають позитивну оцінку або характеристику понять; слова, що виражають їх негативну оцінку.

У Л.А.Булаховського читаємо: “До складу слів, що супроводжуються більш або менш виразним емоційним забарвленням... обов’язково входить оцінний момент – визнання позитивності чи, навпаки, негативності того смислового змісту, який становить значення слова” [Булаховський, 1955, 53].

Усередині цих груп існує свій розподіл за диференціальними семами.
Так, І.Б.Голуб до першої підгрупи відносить слова високі, пестливі, жартівливі, іронічні, несхвальні, лайливі та ін. [Голуб, 1986, 105]. У
М.М. Кожиної знаходимо більш докладну диференціацію. Серед позитивних відтінків вона виділяє урочистий, піднесений, близький до риторичного та піднесено-поетичний, у яких переважає власне експресивна оцінка, а також слова з емоційно-оцінним наголосом – схвальні, пестливі, жартівливі; до слів з негативними відтінками відносить – несхвальні, презирливі, докірливі, іронічні, зневажливо-фамільярні, лайливі та ін. [Кожина, 1983,
122-123].

Найбільш докладна і струнка класифікація позитивних і негативних диференціальних ознак дається в С.Г.Бережана. Він деталізує позитивність – на пестливість і піднесеність; негативність – на зневажливість, іронічність, лайливість [Бережан, 1973, 140]. Досить часто ці нюанси важко вловити, до того ж вони змінюються як історично, так і в залежності від контексту: нейтральні слова можуть сприйматися як високі і урочисті, висока лексика за певних умов набуває жартівливо-іронічної забарвленості; часом навіть лайливе слово може прозвучати лагідно, а лагідне – зневажливо. Отож поява у слові в залежності від контексту додаткових експресивних відтінків значно розширює зображувальні можливості лексики.

Аналіз емоційно-експресивних синонімів у мові поезій І.Муратова доводить, що автор частіше за все відбирає із можливих синонімів саме ті, які виражають почуття й емоціональну оцінку явища, бо введення в текст таких синонімів сприяє вираженню переживань автора, що є обов’язковою умовою забезпечення емоційного впливу поетичного твору на читача.

Особливістю емоціонально-експресивної лексики є те, що емоціональне забарвлення “накладається на лексичне значення слова, але не зводиться до нього”, “функція чисто номінативна ускладнюється тут оцінністю, ставленням того, хто говорить, до явища, яке називає” [Кожина, 1983, 121].

Емоціональне забарвлення – одна із складових частин лексичного значення. Воно особливо чітко виявляється в протиставленні емоціонально нейтральних і емоціонально забарвлених слів, що досить помітне при зіставленні значень емоціонально-експресивних синонімів.

У художньому тексті зіставлятися й протиставлятися можуть: позитивно забарвлені синонімічні слова, негативно забарвлені та нейтральні в синонімічному ряді і в контексті.

Емоційно-експресивні синоніми із позитивним забарвленням. До цієї групи в поезіях І.Муратова належать переважно дієслівні синоніми: "Не надивлюсь, не намилуюсь, Як гай зимовий занімів" (84), "Ще й пахучі кущі, –
Хай їх миють цілющі дощі, Огортають сніги, сповивають гудінням хрущі..."
(151), "Ще не видно сонця, та вже світиться, Ставши проти сходу, березняк..., Ну, а що – недаром гай проміниться Як і влітку, дивлячись на схід" (392); а також іменникові: "Сурмить собі у синьому безмежжі, В розораному вітром безбережжі ..." (115), "Ще довго, заплющивши очі, жадібно
Вдихати святе, неймовірне пахіття – Цілющу духмяність життя і жита" (190); та синонімічні словосполучення: "Я, забуваючи про втому, Трудився ревно й трудно жив, Та з дальнім обрієм дружив, І до ясної високості Іду господарем
– не в гості" (99).

У поетичних текстах І.Муратова знаходимо різні способи поєднання слів у СР з позитивним емоціональним забарвленням: синонімічна "індукція" значень слів, введення в СР неологізмів, метафоричних і метонімічних значень, а також градація та складання смислів синонімічних слів.

Проаналізуймо деякі приклади: "Отож не підкорюсь, Ногою тупну, На хвилю переллюсь Та й перехлюпну!" (1980, 147). Слова переллюсь – перехлюпну відрізняються тим, що значення слова переллюсь позбавлене емоціонального компонента або, як говорять, його значення є емоційно нейтральним, а смислові слова перехлюпну, яке є розмовним і більш інтимізуючим, властивий додатковий відтінок позитивного почуття та приємна звукова асоціація з хлюпанням води. У такому разі відбувається синонімічне “зараження” або синонімічна “індукція” значень слів на рівні емоціональних компонентів, тобто нейтральне слово, вживаючись поряд з емоційно забарвленим синонімом, теж набуває емоціонального значення.

Такий же спосіб поєднання слів спостерігаємо у наступній синонімічній парі: “Як же мені стрінуть вас, дужих та здорових?” (183). У парі синонімів дужий – здоровий перше слово (дужий) має відтінок піднесеності, що індукується на другий синонім (здоровий) і цим надає піднесеного звучання усьому текстові.

Для вираження позитивних емоцій автор також вдається до творення емоційно наснажених неологізмів, наприклад: "Дивокраю, чаросвіте ж ти мій,
Помираю у тривозі німій..." (354). Синоніми чаросвіт – дивокрай втілюють у собі позитивний емоціональний компонент, який підкреслюється першою частиною композитів, належність якої до поетичної лексики (диво, чари) підсилює почуття поваги, пошани, любові, властиве словам, що виражають поняття "батьківщина".

Колоритними в поезії І.Муратова є емоціонально-експресивні синоніми, що виражають вищий ступінь ознаки чи інтенсивності дії і супроводжуються певним емоціональним компонентом: "Осінь. А було ж, а цвіло, Шумом яріло, буянням кипіло, Серце розчуливши – кожне стебло!" (299). У СР цвіло – яріло – кипіло важко виявити, у якому з синонімів ознака виражена дужче, важко встановити градацію сили вираження властивості, оскільки вона однаковою мірою виражена в усіх словах. Тільки цвіло виділяється, так би мовити, “нульовою” характеристикою за ступенем виявлення ознаки й емоціональністю: цей синонім є точкою, від якої виміряється інтенсивність дії в усіх інших словах ряду. Наявність синонімів цвіло, яріло, кипіло із високою мірою ознаки дії й емоціональним компонентом дозволяє авторові замінювати їх у тексті, цим самим позбавляючи текст одноманітності. І разом з тим, складаючи смисл і емоціональну наснагу кожного з синонімічних слів, поет створює текст, який передає його пристрасть.

Характерним, як уже відмічалося, для поетичного стилю І.Муратова є поєднання узуальних і метафоричних, метонімічних значень у СР, як-от: “Як розрадно розгадувать вас, міріади людських таємниць, океани надій...”
(157), "Цілуються, христосуються. Дзвони Розгойдують повітря повітове"
(212). У синонімічних парах міріади – океани, цілуються – христосуються слова океани, христосуються надають поетичним рядкам піднесеності, урочистості, що підкреслюється у першій парі метафоричним уживанням слів, яке виражає велику кількість, у другій – метонімічним перенесенням властивостей з її носія на інший предмет.

Емоціонально-експресивні синоніми з негативним забарвленням. До негативно забарвлених синонімічних слів у поета належать іменникові пари:
"Я не рівня вітру штормовому, І мене розколини суворі Та бездонні урвища не кличуть" (31), "Всього зазнає: чорну зливу І згубний шквал свинцю та диму,
А їх немудрі переливи У серці вічно берегтиме" (34), "А нагадай – ще й гуми вріже Наш “капо”, зрадник із своїх, Що взяв з ворожих рук батіг" (61); а також дієслівні: "Гуде і тяжко стогне мряка, Готуй гранати й автомат" (66),
"Я не в претензії до ворогів: Нехай сичать – не раз їм дошкулив, Нехай шаліють – так їм і належиться ..." (152), "Хурделиця вчорашня втекла й даленіє..., Десь казиться, шаліє в розколинах камінних" (172); рідше зустрічаються прикметникові: "Й полинеш ти у високость, І хрест на все нудне і сіре!" (166).

Серед негативно забарвленої емоційної лексики у І.Муратова виділяються слова, емоціональний компонент яких пов’язаний або з сутністю самого явища, або з його оцінкою. На принципову різницю між цими типами емоційно- експресивних синонімів вказували мовознавці Д.М. Шмельов, К.Ф. Петрищева,
М.М. Баженов, О.М. Галкіна-Федорук, В.І. Петровський. Так, К.Ф. Петрищева відмічала: "Оціночні слова принципово відмінні від слів, котрі лише називають явища.., не включаючи у себе інформації про оцінку цих явищ"
[Петрищева, 1965, 51].

Рекомендуем скачать другие рефераты по теме: бесплатные рефераты без регистрации скачать, титульный дипломной работы, курсовые работы бесплатно.





Предыдущая страница реферата | 8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18 | Следующая страница реферата